Тетяна Бойко: "Енергоефективність: підсумки законодавчих змін" Наскільки результативними були реформи у сфері енергетики, спрямовані на зміцнення енергонезалежності та зменшення кінцевого енергоспоживання? Чи вдалося Україні досягнути конкретних результатів цьому складу парламенту? Громадянська мережа ОПОРА вирішила підвести підсумки того, які закони були прийняті та яке вони мають значення для подальшого розвитку країни.

Весна ОСББ

Потенціал енергозбереження у жилому секторі величезний. За різними даними, українці можуть економити 50-60 % тепла у багатоповерхівках за умови комплексної термомодернізації. Проте, зробити на практиці це можна, лише об’єднавшись в ОСББ. 2015-й рік розпочався з боротьби ОСББ та ЖБК за збереження неприбуткового статусу. Напередодні Нового року, народні депутати, вносячи зміни до Податкового кодексу України, поклали «під ялинку» «подарунок» у вигляді виключення об’єднань співвласників із переліку неприбуткових організацій, що, практично, означало не лише потребу у додатковому ускладненому процесі бухобліку, а вимогу оподаткування усіх коштів з ремонтного та резервного фонду, зібраних на проведення енергоощадних заходів.

Результатом громадської кампанії, включно з вуличними акціями під стінами Верховної Ради України, став ЗУ 263-VIII від 18.03.2015 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування деяких неприбуткових організацій» (законопроект р.н. 1892), який виправив ситуацію, повернувши ОСББ та ЖБК статус неприбутковості.

У травні Верховна Рада прийняла чи не найважливіший для реформи житлово-комунального господарства закон – ЗУ 417-VIII від 14.05.2015 «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (законопроект р.н.1565). Громадські та міжнародні експерти понад п’ять років домагалися ухвалення цього документу. Фактично, положення закону тягнуть за собою максимальну частину зрушень. Він регулює відносини власності мешканців багатоповерхівок, регламентує, яким чином потрібно приймати колективні рішення, а також значною мірою спрощує роботу вже сформованих ОСББ.

Окрім того, до 1 липня 2016 року співвласники багатоповерхівок повинні визначитися із формою управління в своєму будинку: чи готові вони покращити умови проживання та взятися за будинок самотужки, чи обрати на власний розсуд керуючу компанію/управителя, або ж погодитися на роботу управителя, якого призначать органи місцевого самоврядування.

Енергозбереження як новий формат бізнесу

У квітні були прийняті ЗУ 327-VIII від 09.04.2015 «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації для проведення масштабної енергомодернізації)» (від 09.04.2015) та ЗУ 328-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності» (від 09.04.2015). Вони покликані регулювати діяльність енергосервісних компаній.

Зазначені закони не лише визначають основні терміни, що стосуються енергосервісу, а й забезпечують права підприємців, які планують енергомодернізацію. Крім того, відтепер законодавчу підтримку отримали інвестиційні проекти.

Зокрема, ЗУ 328-VIII визначає деякі фінансові положення, важливі для вдосконалення житла. Наприклад, відтепер розпорядник коштів може розраховувати на довгострокові зобов’язання щодо енергосервісного плану. А обсяг витрат на їх оплату встановлюється державним бюджетом.

Лібералізація газового ринку та європейські стандарти

Прийняття 9 квітня Закону 329-VIII «Про ринок природного газу» дало можливість чітко сформулювати нові принципи роботи компаній на газовому ринку. Ці принципи вже давно діють в Євросоюзі і стали логічним кроком українських реформ. Завдяки законодавчому розподіленню функцій виробників і постачальників природного газу є надія на створення реального конкурентного середовища.

Зміни торкнулися і діяльності нафто- та газовидобувних компаній. ЗУ 521-VIII від 16.06.2015 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення прозорості видобувних галузей в Україні» зобов’язує користувачів надр, а також компанії, які є власниками спецдозволів на користування надрами, надавати та оприлюднювати інформацію про господарську діяльність, податки, збори та інші платежі.

«Зелений тариф» та нова прозора тарифна політика

Відтепер країна активно стимулюватиме виробництво електроенергії з відновлювальних джерел. ЗУ 514-VIII від 04.06.2015 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії» визначив так званий «зелений тариф».

Це значить, що при облаштуванні, до прикладу, сонячної чи вітряної електростанції, надлишок отриманої електроенергії можна продавати державі за спеціальним тарифом. Подібна норма – актуальна в умовах того, як Україна прагне до енергетичної незалежності. Закон відповідає вимогам ратифікованих в нашій державі міжнародних договорів, та стане хорошою мотивацією для українців користуватися чистою енергією.

Прозорість тарифів, але цього разу – на комунальні послуги, визначив Проект ЗУ № 2505а «Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення», прийнятий 10.12.2015.

Він встановлює види інформації, доступ до якої мають споживачі послуг у сфері постачання газу, електроенергії, тепла та води. Згідно законопроекту, який зараз перебуває на підписанні у Президента, громадяни можуть отримати інформацію на офіційних веб-сайтах державних органів та органів місцевого самоврядування, які встановлюють тарифи на комунальні послуги, а також на веб-сайтах суб’єктів господарювання, які здійснюють відповідну діяльність, через ЗМІ, в платіжках, на інформаційних стендах.

Окремо визначається процедура отримання інформації про інвестиційні програми. Так, відтепер обов’язковими є громадські слухання для обговорення витрат відповідного ліцензіата, а також оприлюднення інформації про інвестиційні програми. Мета реформування – дати можливість громадянам вплинути на формування ціни на товари та послуги в комунальній сфері для кінцевого споживача.

Громадянська мережа ОПОРА сподівається, що у 2016 році процес реформування у сфері ЖКГ триватиме, а новоприйняті законодавчі зміни продемонструють конкретні результати.

Подивитися, як народні депутати голосували за реформу енергоефективності, можна тут.

Про те, які необхідні зміни ще не були прийняті, – читайте у наступній статті.

Тетяна Бойко
координатор житлово-комунальних та енергетичних програм
Громадянської мережі ОПОРА